У відділі мистецтв Херсонської обласної бібліотеки для юнацтва ім. Б.А.Лавреньова відкрилась виставка живопису Олександри Лаврентіївни Шапко (Лозової). Вона присвячена 100-річчю з дня народження мисткині і чи не перша така велика персональна виставка Олександри Лаврентіївни.
Ініціатором і організатором виставки став її син – Юрій Шапко, відомий український скульптор, художник, член Херсонської обласної організація Національної Спілки художників України. Адже, свого часу, саме мама створила всі умови, щоб розквітнув талант і батька – теж відомого українського скульптора Івана Шапка, і сина Юрія, відбулися вони як митці і отримали визнання. А вже потім, десь після 70-ти і сама взялась за пензля. Так і з’явились одна за другою перші картини – ніби Олександра Лаврентіївна поспішала виплеснути в них свої почуття, емоції, думки, переживання, які накопичились за все таке непросте життя. Дивлячись на пейзажі, серії картин із квітами, навіть, забуваєш, що їх автор не професійний художник, аматор – настільки в них дотримано елементарних правил побудови малюнка. Разом з тим, вони дихають свіжістю, добротою, затишком та жагою до життя. На відкриття виставки завітали колеги Юрія Івановича по Спілці художників, друзі, родичі. Він поділився з ними дитячими спогадами: згадав, як, завдяки мамі, потрапив на навчання до Київської республіканської художньої середньої школи ім. Т.Г.Шевченка, де мав змогу спілкуватись із метрами українського мистецтва та як це стало вирішальним у його подальшому житті. Валерій Павлович Кулик – поет, журналіст, заслужений діяч мистецтв України розповів про свої перші враження від картин пані Олександри, які йому показав Юрій Іванович і як саме після їх перегляду він порадив організувати виставку цих робіт, щоб дати можливість широкому загалу помилуватись їх красою, відчути енергетику добра та умиротворення, любові до рідного краю. Заслужений художник України Марія Нестерівна Шнайдер-Сенюк висловила повагу до професіоналізму аматорських робіт художниці, звернула увагу на пейзажі,які найбільше припали їй до душі та подякувала Юрію Шапку за шану і повагу, бережне ставлення до творчості мами та визнання її широким загалом. Талановитий рід Лозових представляв внучатий племінник Олександри Лаврентіївни – відомий український баритон Максим Лозовий. Степові квіти з картин: ромашки, волошки, колоски пшениці навіяли йому спогади про дитинство, безмежні простори рідного краю та гостини у бабусі – таке миле, до щему дороге минуле…
Завідувачка відділом мистецтв бібліотеки Юлія Калмикова нагадала присутнім, що це друга виставка творчості Олександри Лаврентіївни в бібліотеці – кілька років тому її картини разом із скульптурами сина демонструвались на виставці «Родинний водограй». А ось до 100-річчя художниці вперше організована ось така персональна виставка. Її картини – пейзажі, таємничі силуеті квітів – чисті, яскраві як душа художниці, її мрії та помисли. Тендітні польові квіти написані просто і в той же час досконало, а у прохолоді хвойних лісних пейзажів так і хочеться сховатися у спекотну літню днину…
Творчість Олександри Лаврентіївни – яскравий приклад для молоді: ніколи не пізно починати займатись улюбленою справою, якщо є бажання і є що сказати людству… Завітайте до бібліотеки та помилуйтесь красою нашого краю очима художниці!.
