Дивовижна доля цієї книги, котра пройшла через всі цензурні перепони і за життя поета видавалася тричі, і кожного разу містила більшу кількість творів.
Тарасу було 26 років, коли вийшов друком перший «Кобзар», який зробив його загальновідомим поетом. Красу і горе рідної України, біду і кривду українського народу змалював Шевченко в своїх віршах простими і щирими словами, як ніхто і ніколи. У «Кобзарі» поет висловив насамперед самого себе, свою особистість.
У 1844 році з’явився «Чигиринський кобзар» і «Гайдамаки», опубліковані Лисенковим І.Т - книгопродавцем, який купив права у автора. І тільки в 1860 році, незадовго до смерті поета, вийшло нове, найбільш повне видання «Кобзаря», до якого увійшли 16 творів (для порівняння зазначимо, що сучасні видання містять 228). Останню прижиттєву збірку «Кобзаря» матеріально підтримав український цукрозаводчик і меценат Платон Симиренко, виділивши 1100 карбованців. Тираж був досить великий - 6050 примірників.
На сторінках мистецтвознавчого видання «Національний музей Тараса Шевченка», що є у фонді нашої книгозбірні, опубліковані титульні сторінки прижиттєвих видань збірки «Кобзар». Цей альбом також містить фотоінформацію про інші грані творчості відомого письменника та художника.
«Кобзар» не зотліває з плином часу. Він - невичерпний, на віки.
Усіх, кого цікавить творчість Тараса Шевченка, запрошуємо відвідати нашу книгозбірню.