На рубежі минулого і нинішнього століть, напередодні революції, в епоху, вражену двома світовими війнами, в Росії виникла і склалася, можливо, найбільш визначна у всій світовій літературі нового часу "жіноча" поезія – поезія Анни Ахматової.
На виставці представлені перлини витонченої лірики поетеси – від ранніх збірок «Вечер», «Четки», «Белая стая» до зрілої поезії – циклів «Нечет», «Бег времени» та один з найвідоміших творів Анни Ахматової – поема "Реквием". Біографічні та літературознавчі матеріали допоможуть читачам зануритись у бурхливе особисте життя Ахматової та краще зрозуміти, як під час катастроф і соціальних потрясінь, революцій і війн вона створювалися чудові рядки і строфи.
Незважаючи на те, що А.Ахматову було визнано класиком поезії ще в 1920-ті роки, її твори пройшли через жорсткий контроль цензури, включаючи "персональну" постанову ЦК ВКП(б) 1946 р., не скасовану за її життя.
Проте творчість А. Ахматової отримала світове визнання як видатне явище культури ХХ ст. За кордоном у ній вбачають втілення російської культури подібно до О.Пушкіна, Л.Толстого, Ф.Достоєвського. Вона є справжнім голосом срібного століття. «Не той поет, хто створив риму, а той, хто рядкам життя віддав» - саме цей вислів поетеси підсумовує всю її творчість.