Комплекс монастирів під загальною назвою «Метеори» вважається одним із сучасних чудес світу. Метеори — це християнські монастирі, побудовані на гігантських обривистих скелях і велично спрямовані в небо, як подарунок ченцям, які прагнуть наблизитися до Бога. Але як відлюдникам вдалося звести споруди на такій висоті, досі залишається загадкою. Подейкують, для того, щоб тільки підняти на скелю каміння для будівництва одного монастиря, йшло двадцять років. 60 мільйонів років тому ця частина Греції була дном океану. Потім вода почала йти, поступово вимиваючи пісок і інші відкладення з більш твердих порід, і згодом над квітучою Фессалійською долиною залишилися стояти кілька десятків гігантських кам'яних «пальців» від 300 до 500 метрів заввишки.
… Античні легенди стверджували, що колись тут жили кентаври, які переховувалися на неприступних скелях зі своєю здобиччю – жінками сусіднього племені Лапіти. А по іншим повір’ям, десь тут, в Метеорах, був вхід в Тартар – глибоку безодню, де нудилися повалені Зевсом титани. Правдивість легенд сьогодні неможливо перевірити, але цілком можна побачити Метеори – величні скелі, немов казковий скам’янілий ліс, гігантські сталагміти або величезні руїни стін старовинного замку, “ширяють” між небом і землею.
Коли в XIII столітті почалися вторгнення в Грецію хрестоносців і завойовників із сусідніх держав, прямовисні скелі Метеори стали надійним захистом ченцям. У 1334 році монах Афанасій (Метеорский) на скелі висотою 613 метрів заснував монастир Преображення Господнього або «Великий Метеор», який став головним і самим знаменитим . Скелю, що служила йому рідним домом, він назвав Метеора, тобто «ширяюча в повітрі». Незабаром так стала називатися вся місцевість. До XVI століття в Метеорах налічувалося вже більше двадцяти монастирів. Але через століття чернечий рух почав занепадати, і сьогодні збереглося всього чотири діючих чоловічих монастиря: Преображення Господнього, Варлаама, Святого Миколая Анапавсаса, Святої Трійці і два жіночих: Святої Варвари («Русану»), Святого Стефана. Інші або перетворилися на руїни, або повністю зникли.
розташований на найвищій з метеорських скель "Платі Літос" (гр. широкий камінь), заввишки 613 метрів над рівнем моря, 413 метра над долиною Фессалійською. Це перший з монастирів Метеор заснований святим Опанасом Метеорським у першій половині XIV століття. Перші церкви монастиря (Богородиці та Преображення) та чернечі келії заснував та побудував сам Опанас. Після його смерті справу благоустрою обителі продовжив його учень і покровитель, князь Іоан Уресіс Палеолог, який прийняв від рук святого чернечий постриг з ім'ям Іоасаф. Період особливого розквіту Велико-Метеорського монастиря посідає середини XVI століття, саме тоді було розписано величний Кафолікон – головний соборний храм обителі. 
До сьогодні у вівтарній частині Преображенського храму зберігаються фрески Македонської іконописної школи, а розпис головного храму приписують пензлю учня великого критського іконописця Феофана на ім'я Дзордзіс. Велична вежа, через яку ченці та паломники потрапляли в монастир за допомогою висячих дерев'яних сходів, була зведена в XVI столітті коштом покровителя обителі воєводи Валахії Басарабом. Монастир Великих Метеор, крім собору Преображення Господнього, налічує сьогодні 4 каплиці: Богородиці Метеорських Скал, Іоанна Предтечі, святих рівноапостольних Костянтина та Олени та святого Нектарія. У багатій бібліотеці монастиря зберігається безліч пам'яток як рукописної так і друкованої книжкової справи: найдавніший у Греції, з певним датуванням, кодекс "Тлумачні розмови святого Іоанна Золотоуста на Євангеліє від Матвія", безліч кодексів і книг. Чесні мощі святих ктиторів Метеор Опанаса та Йоасафа спочивають у притворі монастирської соборної церкви
Монастир-музей Святого Стефана (XIV в) — найбагатший серед інших, розташувався на красивій скелі, що височіє над містом Каламбака. Єдиний доступний
вхід — підвісний міст довжиною 8 метрів. Тут навчають іконографії та відкрита експозиція монастирських реліквій. Рання історія монастиря майже невідома. На кам'яній арці над входом в монастир до 1927 року зберігалася замурована плита з написом "6700 рік. Єремія", яка означала, що якийсь пустельник на ім'я Єремія жив на цій скелі вже в 6700 від створення світу - тобто в 1192 році від Різдва Христового. Імовірно, цей самітник та інші ченці спорудили тут кілька келій, цистерну для збирання дощової води та збудували маленьку каплицю в ім'я першомученика Стефана. У XIV столітті на місці перших скитів кілька схімників на чолі з Антонієм Кантакузіном заснували монастир і в 1350 році побудували собор святого Стефана. Монастир був тісно пов'язаний із правлячими будинками Дунайських князівств, які з XIV по XVI століття щедро сприяли йому. У 1398 році правитель Валахії Іоан Владислав вшанував монастир часткою Чесного Хреста Господнього, мощами Іоанна Хрестителя та володіннями у волоських землях. Його племінник Ворник Драгумаріс подарував монастирю мощі священномученика Харалампія. Старий собор в ім'я першомученика Стефана збудований у східній 
частині монастиря. У XVI столітті цей храм було відреставровано святим Філофеєм. Це однонефна базиліка з дерев'яним дахом 12 х 5 м. Деякі первісні розписи були знову покриті фресками в 1501 році, інші були виконані в 1545 році священиком Іоанном зі Стаги. Мальовничі сюжети з Біблії були виконані ігуменом монастиря Митрофаном та ієромонахом Григорієм в антикласичному стилі поствізантійського живопису в середині XVII століття, вони прикрасили стіни та склепіння основного храму, більшу частину нефа та вівтар. Настінні фрески відрізняються особливою пластичністю та декоративністю зображень, розташовані на західній стороні нефа та нижніх колонах від нефа до основного храму. Цей іконопис датується останнім десятиліттям XVII століття і приписується кисті Миколі Кастрисіо – високоосвіченого священика зі Стаги. У дуже хорошому стані знаходяться іконописні зображення на повний зріст різних святих і Богоматері. Зліва від дверей зображений Архангел Гавриїл, а поряд з ним засновник монастиря - Антоній Кантакузін, праворуч - Архангел Михайло і другий засновник монастиря - святий Філофей. Іконостас виконаний у техніці різьблення по дереву з високохудожніми зображеннями рослин та тварин, датується XVII століттям і завершується зверху хрестом. Іконостас прикрашений трьома рядами маленьких ікон пророків, апостолів та двонадесятих свят. Митрополичий трон і аналой прикрашені інкрустацією з перламутру, а вгорі трона є напис: "Цей трон першомученика святого Стефана був виготовлений за участю і коштом..." (далі частина напису втрачено).
Монастир Святої Трійці — самий аскетичний і важкодоступний з усіх. Він розташований на окремій скелі, відносна висота якої сягає чотирьохсот метрів. Відомо, що монастир був заснований у середині XV століття, імовірно, ченцем Дометієм. Храм монастиря розписаний прекрасними фресками XVII та XVIII століть, проте найбільшу цінність становить Євангеліє, надруковане у 1539 році у Венеції. І ще у монастирі Святої Трійці можуть розповісти про Джеймса Бонда — відомого персонажа романів Яна Флемінга. У 1980 році в Метеорах знімали декілька сцен фільму про агента 007 «Тільки для твоїх очей». У фільмі Бонд, у виконанні актора Роджера Мура, рішуче піднімається по вертикальній стіні, використовуючи як страховку мотузку. Сьогодні у монастирі живе лише декілька ченців, тут неймовірно красиво, тихо та, здається, зовсім близько до неба.
Монастир Великомучениці Варавари (Русану) притулився на вершині порівняно невисокої скелі. Щоб потрапити до монастиря, необхідно спочатку піднятись численними сходинками, а потім перейти вузенький місточок, який нависає над прірвою. Час створення монастиря Русану або Арсани і походження його назви достеменно невідомі. За однією версією засновником монастиря був
деякий Русанос, вихідець з містечка Росана. Точно відомо, що в 1545 році за дозволом митрополита міста Лариси Віссаріона та ігумена монастиря Великого Метеора вихідці з Епіра — брати ієромонахи Іоасаф і Максим, збудували монастирський кафолікон у візантійському стилі на місці зруйнованої церкви. Монастир неодноразово розкрадався. Ті його реліквії, які дійшли до наших днів, зберігаються зараз у Преображенському монастирі (Великий Метеор). При монастирі діє церква Преображення з вівтарем, зверненим на північ, — двостовпна хрестовокупольна споруда з притвором. Головний храм був розписаний в 1561 при 
ігумені Арсенії іконописцями критської школи. Ці розписи були реставровані і зберігаються у хорошому оригінальному стані, попри минуле багатьох століть. Крім того, велику цінність становить дерев'яне різьблення з позолотою іконостас. Справа розташовані дві унікальні фрески Святої Варвари, а на зводі зображення Вседержителя. Ця фреска має часткові втрати через підвищену вологість. На хорах зображені Воскресіння і Преображення Христа, нижче — багато святих воїнів, а в південній частині храму помітні силуети псалмоспівців Козми та Іоанна Дамаскіна, а також багатофігурна композиція Успіння Богоматері з Архангелами Михайлом та Гавриїлом з обох боків. Весь притвор прикрашений настінним розписом, що має виняткову цілісність. У його західній частині зображуються страждання Святих, а над входом, що веде до центральної частини церкви, знаходиться зображення «Сходження на престол» — інша багатофігурна композиція з Ангелами, смертними та вогненною річкою. Трохи вище - три Ангели, один з яких тримає сувій, де записані всі вчинки душі, що перебуває на суді, другий Ангел тримає ваги правосуддя, а третій відганяє тризубом диявола, який намагається поцупити з собою в пекло душу, що перебуває на суді.
Монастир святого Микола Анапавсаса був заснований на початку 14 століття, Монастир Святого Миколая Анапавсаса відрізняється своєю унікальною
конструкцією та чудовими фресками 16-го століття, виконаними видатним іконописцем критської школи Феофаном Стрелідзасом. Зображуючи такі сцени, як «Страсті і Христові», молитва Діви Марії, Літургія Ангелів та Страшний Суд, фрески демонструють характеристики, завдяки яким Феофан став знаменитим: тонкість лінії, яскравість зображення та яскраві кольори. Невелика площа скелі, на якій розташований монастир, змусила ченців розмістити храми, келії та підсобні споруди на кількох рівнях, що справляє враження лабіринту. На першому рівні монастиря знаходиться крихітна каплиця Св. Антонія, що містить більш ранні фрески 14 століття, склеп, який використовувався для зберігання реліквій та рукописів. Її вівтар має площу всього 4 квадратні метри і може вмістити лише одного священнослужителя.
Монастир Святого Варлаама названо так на честь ченця, який першим побудував крихітну каплицю на мисі скелі в 14 столітті. Згідно з історією, в 1350 році монах-аскет піднявся і оселився на самій вершині цієї скелі. Він побудував церкву, яку присвятив Трьом Святителям, келію для себе та резервуар для води. Але ніхто більше не наслідував його приклад, і після смерті Варлаама це місце було занедбано. За 200 років забуття все перетворилося на руїни, поки в 1517 році, два багаті брати Феофан і Нектаріос з Янини не піднялися на вершину і не заснували там монастир. Вони відремонтували церкву Варлаама, збудували вежу і Кафолікон. Вони використовували канат, і кошик, щоб підняти всі будівельні матеріали на вершину. Це зайняло 22 роки. Після того, як усі матеріали були підняті, саме будівництво зайняло лише 20 днів.
Фантастичний пейзаж Фессалії — одне з найбільш захоплюючих місць у світі. А монастирі Метеори — найбільш яскрава пам'ятка Греції. Не сумніваюся, що це про них придумали приказку — «краще один раз побачити, ніж сто разів почути».
