Шановні користувачі!
Пропонуємо вам відвідати віртуальну галерею живопису херсонської художниці Тетяни Гладиш.
Пані Тетяна родом із херсонського села Посад-Покровське. У професійному житті займається журналістикою, але завжди знаходить час для творчості. До повномасштабної війни у літературно-мистецьких колах Херсонщини Тетяну знали здебільшого як журналістку, талановиту майстриню-вишивальницю і письменницю, учасницю різноманітних культурно-мистецьких заходів. Писала вірші, оповідання для дорослих і дітей, друкувалася в періодиці та колективних збірниках. У 2018 році навіть видала власну поетичну збірку «Я спробую намалювати диво…».
Потяг до образотворчої творчості вона відчувала завжди: спочатку спостерігала за вуличними художниками, потім випробувала свої сили у вітражному розписі – малювала на склі. Але буденні справи раз за разом витісняли захоплення малярством.
У 2018 році, отримавши в подарунок на Новий рік акварельні фарби, мисткиня знову поринула у захопливий світ малювання. Спочатку це було просто хобі, але згодом вона почала вчитися й відпрацьовувати свою майстерність. Брала участь в онлайн-марафонах для новачків, навчалася основам акварельного скетчингу та графіки. У вільний час займалася вишиванням, створила велику колекцію власних вишиваних робіт.
На запитання про те, на яку діяльність найбільше вплинула війна, Тетяна відповіла, що на письменництво: прозу вона перестала писати, натомість продовжує творити поезію. Утім, найбільшу втіху й розраду після 24 лютого 2022 року мисткиня знайшла саме в малюванні, яке відволікає від страшної реальності і врешті-решт повністю змінило її життя.
Рідне село художниці Посад-Покровське, у якому вона разом із батьками проживала до війни, після повномасштабного вторгнення росіян опинилося на лінії фронту та стало епіцентром найзапекліших боїв. Навіть у перші дні війни, під ворожими обстрілами, Тетяна малювала, намагаючись абстрагуватися від жорстоких реалій.
Та згодом стало зрозуміло, що залишатися у селі, яке постійно здригалося від вибухів, вкрай небезпечно. Тетяна із батьками виїхала до безпечнішого місця, а невдовзі дізналася: її дім потрапив у епіцентр обстрілу й перетворився на згарище. Якийсь час родина жила на Тернопільщині, пізніше переїхала до Одеси, щоб бути ближче до рідної, хоч і знищеної, домівки.
Художниця втратила дім, сімейний бізнес та надважливу частину свого творчого життя - колекцію вишиваних та написаних робіт, які згоріли вщент разом із будинком. Втім, не втратила бажання творити. Малювання виявилося найкращим способом переживати важкі моменти й захопило всю її увагу. «У мене відкрилося друге дихання і нині я малюю безперестанку», - ділиться пані Тетяна.
Сама мисткиня називає себе «майже художницею», адже не має професійної мистецької освіти. Під тегом #майже_художник вона викладає нові акварельні та монохромні роботи на власній сторінці у фейсбуці. Утім, Тетяна ніколи не зупиняється на досягнутому, багато працює, розвиває і вдосконалює свій талант: бере участь у майстер-класах, долучається до пленерів та виставок. Зокрема, стала учасницею міжнародної виставки-продажу мініатюрних картин у форматі АСЕО. У цій серії малюнків художниця зобразила рідні місця, які згадує з особливим теплом та які мріє знову побачити під мирним небом: Херсон, Залізний Порт, Станіслав, Джарилгач, дніпровські плавні… А ще Тетяна перемогла у VIIІ Міжнародному художньому фестивалі «Малюй.UA», взявши участь у виставці «Покоління війни. Третій рік».
Після каховської трагедії з підривом ГЕС Тетяна Гладиш побачила свої акварелі по-новому, зрозумівши, що мистецтвом вона може допомагати іншим. Через соцмережі запропонувала підписникам долучитися до акції з продажу її робіт, а виручені кошти спрямувати на допомогу постраждалим від затоплення тваринам. Така ініціатива знайшла відгук у серцях багатьох людей.
Відтоді мисткиня постійно проводить благодійні акції з продажу своїх малюнків, адже попит на них не згасає. В інтерв’ю телерадіокомпанії «Херсон плюс» Тетяна Гладиш зізнається: «Потреба у підтримці інших нікуди не зникає. Через свій стан здоров’я я не можу допомагати фізично, а ось творчістю – можу. Особливо тваринам, людям зі статусом ВПО чи бійцям, яким потрібна реабілітація. Бо всі ці теми мені знайомі особисто… Тому я це роблю і дуже рада, що можу бути корисною».
Наразі художниця продовжує шукати себе в різних темах і техніках. Її захоплюють мальовничі українські краєвиди, квіти, трави, водна стихія, міські замальовки, абстракція і навіть акварельні десерти.
Основу експозиції #майже_художник Тетяна Гладиш складають акварельні малюнки, колекції художніх листівок у форматі АСЕО, монохромні роботи.
Приємного перегляду!
