Королева комедії Мейбл Норманд

Норманд Мейбл — відома американська комедійна кіноакторка, зірка німого кіно, яка у своїй творчості пародіювала образ молодої енергійної жінки кінематографа 1910-х та початку 1920-х років. Мейбл Езерлейд Норманд народилася 9 листопада 1892 року в Нью-Брайтоні, штат Нью-Йорк. Її батьками були Мері Друрі Норманд — представниця суворої ірландської католицької родини, та Клод Норманд — франко-канадський піаніст-віртуоз, який працював у маленьких театрах і клубах. Пізніше, щоб прогодувати велику родину, він був змушений поєднувати свою малоприбуткову музичну кар'єру з роботою тесляра вдома. У пари було багато дітей, але до дорослого віку дожили лише троє: Клод молодший, Гледіс і наймолодша Мейбл. Мейбл виховувалася у католицькій традиції та відвідувала Громадську школу №17 у Нью-Брайтоні. Це, мабуть, усе, що відомо про ранні роки життя акторки. На Стейтен-Айленді, де мешкала їхня родина, було кілька Будинків Сінематографа, і юна Мейбл, ймовірно, могла відвідувати їх зі шкільними друзями після занять. У той час перегляд «рухомих зображень» у Нікелодеоні коштував усього кілька центів, а «фільми» тривали від сили дві хвилини. У чотирнадцять років Мейбл була змушена покинути школу і піти працювати на тканинну фабрику. Сім'я Нормандів жила дуже бідно: діти часто хворіли й помирали, грошей на лікування не вистачало, а іноді навіть не було їжі. Однак, незважаючи на ці труднощі, в сім'ї панувала творча атмосфера. Мейбл з дитинства навчалася грі на фортепіано, захоплювалася живописом та літературою. Пропрацювавши деякий час на фабриці, Мейбл отримала пропозицію стати моделлю для комерційних художників. За один день роботи моделлю їй пропонували тижневу заробітну плату на заводі, і вона з радістю прийняла цю пропозицію. Вона почала заробляти гроші, позуючи як модель для листівок Чарльза Дана Гібсона і Джеймса Монтгомері Флага. Також вона позувала для реклами, допомагаючи продавати все — від мила та парфумів до взуття й гребенів. Під час цих різних сесій Мейбл навчилася правильно поводитися перед камерою, зображати та передавати різні емоції за допомогою жестів і міміки. Цей досвід виявився дуже корисним для її майбутньої кар'єри.

Якось восени 1910 року подруга-модель Мейбл Еліс Джойс розповіла Мейбл, що влаштувалася на роботу на кіностудію «Калем», щоб брати участь у виробництві «кінокартин» для Ніколодеона. Незабаром інший знайомий дівчини – Френк Ланнінг, який також часто позував для реклами, став кіноактором на студії «Байограф». Мейбл поцікавилася у нього умовами роботи. Від нього вона дізналася, що за виробництво картин платять набагато більше, до того ж, це цікавіше, ніж просто стояти на місці нерухомо. Мейбл приходить до головного режисера кіностудії «Байограф» Д. В. Гріффіта і пропонує свої послуги. Їй одразу дають кілька невеликих епізодичних ролей у короткометражках режисера. Там же вона швидко знайомиться з його головним помічником, ще нікому невідомим, бідним колишнім актором Маком Сеннетом. Незважаючи на те, що Мейбл сподобалася Гріффіту і він запропонував їй контракт, вона відмовилась. Дівчина дізналася, що студія «Байограф» переїжджає до Каліфорнії, у глухе нікому невідоме пустельне місце під назвою Голлівуд. Виїжджати з Нью-Йорка Мейбл не побажала. Велике місто обіцяло небувалі кар'єрні перспективи, а в Каліфорнії вона виявилася б відірваною від життя. Мейбл ще не була впевнена, що кіно може стати чимось серйозним у її житті, адже вона знімалася всього кілька хвилин. Однак сам процес зйомки їй сподобався, і коли «Байограф» поїхав, Мейбл звернулася до іншої знаменитої студії – «Вітограф», яка знаходилася у Західному Брукліні. У більшості своїх картин на студії «Вітограф» Мейбл грає «Бетті» – добре виховану дівчинку, яка, проте, дозволяє собі іноді невинні витівки і своєю незграбною поведінкою створює кумедні та цікаві ситуації. Ці примітивні комедії були дуже корисними для акторки-початківця. Тут вона здобула свій перший комедійний досвід, оскільки ще кілька наступних років режисери бачитимуть у ній виключно мелодраматичну акторку. У 1911 році Мейбл отримала листа від людини, з якою вже перетиналася – Мака Сеннетта. Він пропонував акторці повернутися до «Байографа» на більш вигідних умовах та брати участь у фільмах вищої якості. Мейбл погоджується. Пропрацювавши в кіно цілий рік, вона вже не сумнівається, що це саме те, чим вона хоче займатися все життя. І переїзд у далеку Каліфорнію вже не здається чимось особливим. Тим більше, що завдяки місцевій фінансовій політиці, яка надавала пільги кіновиробникам, все більше кіностудій залишали свої рідні міста (Нью-Йорк, Новий Орлеан, Солт-Лейк-Сіті) і з'їжджалися до Лос-Анджелеса, де на пустельних пагорбах Голлівуду виростало нове місто – «Місто Мрій». Гріффіт знову починає знімати Мейбл у своєму улюбленому драматичному жанрі. Проте молодій, життєрадісній та веселій дівчині не подобалося годинами ридати перед кінокамерою — їй хотілося чогось іншого... динамічнішого, живішого. Тим часом колишній помічник Гріффіта Мак Сеннет також розпочинає сольну режисерську кар'єру і все частіше просить у студії дозволу знімати в головній ролі саме Мейбл Норманд. Мак Сеннет народився в ірландській родині коваля. Жодної спеціальної освіти він не отримав і з дитинства був змушений заробляти на життя. Він перепробував багато професій, поки, нажахавши свою матір — сувору ірландську католичку — не вирішив стати актором. Сеннет швидко знайшов роботу в театральному світі, здебільшого завдяки своїм різнобічним талантам. Мак був одночасно чудовим співаком, танцюристом, клоуном та актором. Він виступав в оперетах, вар'єте та мюзиклах. У кіно він потрапив цілком випадково: Гріффіт взяв його до себе актором, але вже незабаром Сеннет став помічником, співавтором режисера, і, зрештою, здобув творчу незалежність. В історію кіно Мак Сеннет увійшов передусім як винахідник нового жанру комедії, який він сам назвав «комедія ляпасів». Він також став відкривачем таких видатних особистостей, як Роско «Фетті» Арбакль, Чарлі Чаплін, Глорія Свенсон, Мейбл Норманд, Форд Стерлінг та інших. Мейбл Норманд багато часу проводить на знімальному майданчику з Маком, і незабаром між ними спалахує бурхливий роман, який триватиме ще не один рік. Два роки вона працювала у фільмах компаній «Байограф» та «Вітограф», виступаючи під псевдонімом Мюріель Фортескью. Мак Сеннет почав відчувати, що студія «Байограф» не дає йому можливості для повного самовираження, і вирішив, що настав час взяти свою долю у власні руки. У 1912 році він залишив Biograph і створив власну кіностудію Keystone. «Кістоун» спеціалізувалася виключно на випуску комедій, і головною зіркою студії мала стати Мейбл Норманд. Мейбл, звичайно ж, погодилася. На цій студії Норманд стала гідною партнеркою Чарлі Чапліна та Фатті Арбакля. Акторка завжди була готова ризикувати задля вдалого трюку і часто опинялася в лікарнях, лікуючи забиття та переломи. Мейбл блискуче володіла прийомами комедійної ексцентрики, недарма її називали «Чапліном у спідниці». Разом із Чарлі Чапліном вона знімалася в короткометражних комедіях, таких як: «Неймовірно скрутне становище Мейбл», «Мейбл за кермом», «Сімейне життя Мейбл», «Діловий день Мейбл», «Її друг бандит», «Застигнутий у кабаре». Незабаром Мейбл Норманд стала однією з найпопулярніших актрис Голлівуду, поступаючись у цьому титулі лише Мері Пікфорд. До того ж, Мейбл була досить амбітною. Вже незабаром після свого успіху на студії вона просить Мака Сеннета дозволити їй самій режисирувати свої фільми. Це було немислимо на той час — жінка-режисер. Тоді навіть такі відомі актори, як Роско Арбакль та Чарлі Чаплін, ще не здобули права ставити власні картини. Але там, де не може чоловік, розумна і кмітлива жінка завжди досягне свого. У частині стрічок Норманд виступала як співрежисер із Маком Сеннетом чи Чарлі Чапліном. Вважається, що саме Мейбл Норманд є авторкою номера з киданням кремового пирога в обличчя. Вона вперше здійснила це на знімальному майданчику фільму «Шум із глибин», який вийшов на екрани у 1913 році, саме на зйомках цієї стрічки   пиріг полетів в обличчя актора Роско Арбакля. Норманд зіграла і в першій середньометражній (шість частин) комедії Мака Сеннета «Перерваний роман Тіллі», де крізь фарсові ситуації проглядала історія добродушної провінційної простушки, обдуреної невдалим шахраєм. У 1916 році Сеннет та його партнери (Кессель та Бауман) утворили «Мейбл Норманд Фічур Філм Компані». У першому її фільмі — «Міккі» Норманд продемонструвала свій драматичний талант, зігравши тепло, зворушливо, хоч і ексцентрично, сільську дівчину-шибеницю, яка пережила у місті всілякі пригоди. У 1914 році, на піку своєї кар'єри, Мейбл Норманд знялася в таких знаменитих німих фільмах, як «Незвичайно скрутне положення Мейбл», «Діловий день Мейбл» і «Знайомство, що відбулося». У 1918 році  Мейбл Норманд пережила особисту трагедію. Вважаючись нареченою Мака Сеннетта, вона дізналася про його зраду і розірвала з ним усі стосунки. Після розставання з Сеннетом, Норманд підписала контракт з кінопродюсером Семюелем Голдуїном на зйомки в кіно за $3500 на тиждень, а пізніше відкрила власну кіностудію в каліфорнійському місті Калвер-сіті. Її дар як драматичної актриси повною мірою розкрилося у фільмах 1919-1923 років («Вгору сходами», «Чуму», «Коли лікарі не згодні», «Статистка», «Хитра принцеса», «Моллі О»). Фільми Норманд завжди відрізняли гіркий гумор та тонке знання життя та людської природи. Біль розриву з Маком Сеннетом Мейбл намагалася заглушити бурхливим світським життям. Про її нічні вечірки пліткували по всьому Лос-Анджелесу, пішли чутки, що вона пристрастилася до наркотиків. Мейбл почала спізнюватися на зйомки, іноді зовсім не з'являлася, зникаючи на кілька днів. Серйозний удар по кар'єрі актриси завдало таємниче вбивства англійського режисера Вільяма Десмонда Тейлора 1 лютого 1922 року. Норманд знаходилася з ним в інтимних відносинах, і виявилася однією з останніх, хто бачив його в живих. Хоча суд акторку і виправдав, фільми, в яких вона знімалася, зазнали бойкоту глядачів. Незабаром сталася нова неприємність: її ім'я виявилося пов'язаним із загибеллю голлівудського мільйонера Кортленда Дайнеса. Це сталося у 1924 році. Шофер акторки, Джо Келлі, поранив з пістолета великого нафтовика, який у той час зустрічався з подругою Норманд, акторкою Едною Перваєнс. Попри безліч пліток і нападок, Мейбл Норманд продовжувала зніматися в кіно, а в 1926 році підписала контракт зі студією «Hal Roach Studios». У тому ж році одружилася з актором Лью Коуді, з яким знімалася у фільмі «Міккі» в 1918 році, а також була сусідкою по будинку в Беверлі-Гіллз. Водночас у неї почалися проблеми зі здоров'ям, викликані туберкульозом. Через це їй довелося розпрощатися з кіно і багато часу провести в санаторії. Попри старанність лікарів акторку врятувати не вдалося, і 23 лютого 1930 року в віці 37 років Мейбл Норманд померла. За внесок в кіноіндустрію Мейбл Норманд удостоєна зірки на Голлівудській алеї слави. Мейбл Норманд залишила яскравий слід в історії кінематографа. Її робота як актриси та режисера стала значним внеском у розвиток кінокомедії і драматичного мистецтва. Її неперевершене володіння комедійними прийомами і вміння привнести в свої ролі справжню емоційність зробили її однією з найбільш видатних актрис свого часу. Норманд була не лише акторкою, але й новаторкою, яка змогла подолати бар'єри і стати однією з перших жінок-режисерів в епоху, коли це було надзвичайно рідкісним. Незважаючи на її трагічну смерть у 1930 році, спадщина Мейбл Норманд продовжує жити. Її фільми та роль у розвитку кінематографа залишаються важливими частинами кінематографічної історії. Її зірка на Голлівудській алеї слави служить нагадуванням про велич і вплив цієї унікальної актриси, чий внесок у кіноіндустрію не можна переоцінити. Мейбл Норманд була справжньою іконою раннього Голлівуду, і її творчість продовжує надихати нові покоління кінематографістів і глядачів.