У далекому-далекому королівстві, під золотими-золотими небесами, в гущі зеленого-зеленого листя, було собі блакитне-блакитне містечко з блакитними будинками, церквами та гномами ... Ім'я цього міста — Смурфіландія. І це не казка, і навіть не метафора. Це реальність, яка запанувала в одній з іспанських сіл чотири роки тому і продовжує радувати погляд туристів і по сей день.
Раніше це андалузьке містечко Хускар було відоме лише завдяки тому, що в першій половині XVIII століття саме тут за наказом короля Феліпе V була відкрита перша іспанська фабрика жерстяних виробів.
Що примітно, в ті часи для перевезення вантажів тут замість добре знайомих нам віслюків і мулів використовувалися екзотичні верблюди, які краще справлялися з нерівностями місцевого ландшафту.
З приходом «цивілізації» курйоз залишився в минулому, а Хускар продовжив жити своїм тихим і мало кому відомим життям. Аж до тих пір, поки на мальовниче поселення не поклали око в популярній американській кінокомпанії «Sony Pictures», що вибрала Хускар як місце презентації свого повнометражного мультфільму «Смурфіки» у 2011 році.
Так, на схилах скромного муніципалітету Вальє-дель-Хеналь в самому серці Серранія-де-Ронда (Малага) і висадилися пустотливі Смурфіки, без яких сьогодні село не уявляють навіть найзапекліші патріоти.
З легкої руки американських метрів кінематографа Хускар офіційно перетворився в перше у світі Смурфі-містечко. Рішуче і, як виявилося згодом, безповоротно.
Нагадаємо, спочатку всі тутешні 175 білосніжні будинки (включаючи міську мерію, старовинну церкву XVI століття, школу і навіть кладовище) були пофарбовані в блакитний колір лише на час.
Після своєї масштабної промо-кампанії Sony Pictures мали намір повернути все «на круги своя». Однак Хускар і його жителям явно припав до смаку його новий Смурфі-імідж, і мерія звільнила компанію від необхідності повертати стінам міста білосніжний колір. Тільки за перші два роки Смурфі-життя містечко, в якому до цього жило понад 200 осіб, відвідало більш як 215 тисяч мандрівників. Ніколи ще 9 000 кілограмів блакитної фарби не виявлялися настільки рентабельними, — жартують місцеві дотепники.
Кажуть, що в перші місяці роботи Смурфі-готелю власник закладу навіть фарбували волосся в блакитний колір, щоб більше бути схожим на знаменитих мультиплікаційних гномів. Для шанувальників історій про Смурфиків місто цікаве не тільки своєю дивовижною архітектурою, але і різноманіттям сувенірних крамниць та тематичними заходами.
