Кіно дуже довго не мало чіткої назви.  У різних країнах і в різних станах суспільства його називали по-різному — «кіном-, хромо-, фоно-, мега-, скопограф», «ілюзіон», «Кікі», «кінемоша» або «кінемошка». Єдине, що дійшло до наших днів — це слово «кіношка». А слово «кіно» прийшло до нас з Німеччини. Перші фільми, які з'явилися наприкінці 19-го століття, були беззвучними. Знаменитим братам Люм'єр вдалося запустити у прокат короткометражні фільми, але над синхронізацією звуку та зображення кіно кіновинахідники працювали ще довго. Цілком озвучені фільми з'явилися лише до 1920 року, а все, що показували до цього, отримало назву «німе кіно». Спочатку кінематограф не був задуманий як вид мистецтва. Брати Люм'єр планували фіксувати за допомогою кінокамери історичні події. Інші винахідники бачили кіно як якийсь атракціон, здатний приносити суттєвий прибуток, або як метод досліджень. Проте разом із популярністю короткометражних фільмів почалося зародження ігрового кіно. Так короткометражка братів Люм'єр «Политий поливальник» стала прообразом сучасної комедії. Епоха німого кіно – досить яскравий період, з ним пов'язано безліч імен геніальних акторів, творчість яких цікава навіть сьогодні. Також у цей період режисери винайшли характерні прийоми постановки кадрів та акторської гри. Донести до глядачів емоції, і сенс того, що відбувається без звуку, було досить складно. Щоб робити це віртуозно, був потрібний справжній талант. Основним творчим прийомом у німому кіно служила пантоміма. За допомогою міміки та жестів актори обігравали різні сцени. У монтажі з'явилися титри - описовий засіб, який служив на той період альтернативою озвучуванню.

На початку 20 століття фільми не були абсолютно беззвучними. Показ картин здійснювався під акомпанементом фортепіано. Професія людини, яка акомпанувала у кінотеатрі, отримала назву «тапер».

Використання титрів – це одна з головних особливостей німого кіно. За допомогою текстових вставок глядачі отримували пояснення, коментарі або читали репліки персонажів.

Зірки німого кіно залишили глибокий слід історія світового кінематографа. Це знаменитий Жорж Мельєс, автор фільму «Мандрівка на Місяць», Фрідріх Вільгельм Мурнау, творець перших фільмів жахів, присвячених вампірам. Знамениті актори німого кіно – Чарлі Чаплін, Мері Пікфорд, Бастер Кітон, Гарольд Ллойд, Луїза Брукс та багато інших отримують високі оцінки кінокритиків навіть у наш час. Німі фільми не мали високої чіткості зображення та широких технічних можливостей. Однак їх не можна назвати примітивними. Виразна гра акторів, і винахідливість режисерів зробили епоху німого кіно унікальним періодом. Німе кіно стало платформою для створення звукових фільмів та подальшого розвитку кінотворчості.