 |
БОРЗОВ Валерій Пилипович - дворазовий чемпіон та срібний призер ХХ Олімпійських ігор у Мюнхені (1972 р.), дворазовий бронзовий призер ХХІ Олімпійських ігор у Монреалі (1976 р.), багаторазовий чемпіон Європи, семиразовий переможець чемпіонатів Європи у приміщенні, заслужений майстер спорту з легкої атлетики, кандидат педагогічних наук. Народився 20 жовтня 1949 року в м. Самборі Львівської області. Один з кращих спринтерів світу всіх часів. У дитячо-юнацьку школу Нової Каховки, спортсмен прийшов у 12 років, тренери відразу роздивилися у починаючому спортсмені майбутню зірку, і сприяли переїзду Валерія до Києва. |
У 19 років він стає триразовим чемпіоном Європи серед юніорів. У наступному році виграє дорослий Чемпіонат СРСР, пробігши 100 метрів рівно за 10 секунд. У тому ж 1969 році він виграє чемпіонат Європи. Влітку 1970 року Валерій Борзов бере участь у легкоатлетичному матчі СРСР - США, і вперше добивається перемоги над сильними на той момент спортсменами США.
На ХХ Олімпійських іграх у Мюнхені прихильники легкої атлетики побачили нову зірку на спринтерських дистанціях. Тепер тріумфував неодноразовий чемпіон країни та Європи з легкої атлетики Валерій Борзов. Його перемога на Олімпіаді у забігу на 100 метрів була очікуваною, а на 200-метровій дистанції спортсменові вдалося зробити золотий дубль, обійшовши на фініші трьох американців. Ця подія зробила Борзова легендою світового спорту: білий атлет переміг чорношкірих бігунів у спринті.
|
Після перемоги на Олімпіаді з 1975 по 1977 рік Валерій тричі підряд виграє звання чемпіона Європи на короткій дистанції 60 метрів у закритих приміщеннях. На Олімпійських іграх 1976 року в Монреалі спортсмен виграє дві бронзові медалі, які мають вагу золотих – адже вік бігуна-спринтере дуже короткий. І такі результати на двох Олімпіадах підряд – значне досягнення. Після завершення спортивної кар’єри Валерій Борзов досяг успіху як державний діяч. Був першим міністром спорту України у 1990-97 рр., народним депутатом України 3-го і 4-го скликань, у 1990-98 роках очолював НОК України. З 1994 року член МОК. З 1996 року — президент Федерації легкої атлетики України. Почесний громадянин м. Нова Каховка. |
 |
Нагороджений Орденами "Знак Пошани", Леніна, Дружби народів. "За заслуги" II та I ступеня, князя Ярослава Мудрого V ступеня, 4 медалями. Автор книги «10 секунд – ціле життя».
Спортивні досягнення
1968 – триразовий чемпіон Європи серед юніорів
1969, 1971, 1974 – чемпіон Європи
1970-1977 – переможець чемпіонатів Європи у закритих приміщеннях
1969-1977 – багаторазовий чемпіон СРСР
Бібліографія
Баварський тріумф Валерія Борзова // Урядовий кур’єр. – 2004. – 13 лип. - С. 14.
Борзов Валерій Пилипович // Херсонщина нас єднає: довід.-біограф. вид. Вип. 1 / Андрій Снігач та ін. – К., 2004. – С. 97.
Борзов Валерій Пилипович // Знаменні і пам’ятні дати Херсонщини на 2009 рік / Херсон. обл. наук. універс. б-ка ім. Олеся Гончара. – Херсон, 2008. – С. 42.
Кузьмин Г. Героем из героев назвала немецкая пресса Валерия Борзова после его двойной победы на Олимпиаде – 72 / Кузьмин Г. // Киев. ведомости. – 2004. – 3 июн. – С. 8-9.
Маевский В. Валерий Борзов – спортсмен столетия / Маевский В. // Рабочая газета. – 2002. – 5 дек.
Маєвський В. Україна олімпійська : 1952-2004 р. / Маєвський В. // Голос України. – 2004. – 15 трав. – С.7.
noc-ukr.org/ua/asddf/borzov.html
sport.ukrinform.ua/personalities/43897/
w1.c1.rada.gov.ua/pls/radan_gs09/d_ank_arh?kod=56103
miy-dim.com/.../borzov-valerij-pylypovych-legka-atletyka.php
komitet12.org.ua/interviu/valeriy-borzov-evro-2012-tolko-nachalo
cyclosport.ru/node/331
hotsport.ua/ru/track_and_field/valerii-borzov-sport-eto-tselaya-zhizn.html
