Народився у м. Херсоні 5 травня 1938 року. Навчався в  Херсонській музичній школі по класу фортепіано у  О.С. Бородавкіної. Перші композиції  записав у 14 років. Це були дві п'єси для фортепіано: «Біля берегів Індії» і «Експромт». Творами хлопця зацікавився викладач  В.В. Павкович, який і допоміг Ю.Іщенку зробити перші кроки в композиторську професію.

Коли він став студентом консерваторії, музика Лятошинського, Ревуцького, Штогаренка міцно увійшла в його життя. Юрій був свідком не лише багатьох прем'єр, але й процесу створення цієї музики – його новий вчитель А.Я.Штогаренко майже на кожному уроці ділився зі своїми студентами, щойно написаними  сторінками своїх творів.

Після закінчення композиторського факультету по класу професора А. Я. Штогаренка (1955—1960) та аспірантури (1961—1964) більше 40 років працює у Національній музичній академії України, навчаючи та виховуючи молодих композиторів. Педагогічну роботу поєднує з плідною творчою діяльністю.

Становлення композиторського почерку Іщенка відбувалося  під впливом двох начал: з боку Штогаренка формувалося емоційне розкриття музики, а від шкільного вчителя В.В. Павковича та Б. Н. Лятошинського – інтелект. Сплав двох начал  отримав вихід в його творчості, тому сприймається музика Іщенка тільки у рівноцінному поєднанні емоційного та інтелектуального.

У творчому доробку композитора — численні твори найрізноманітніших жанрів та форм: від опер, симфоній та концертів (для скрипки, віолончелі, кларнету, гобою та фортепіано) — до камерних творів (серед яких 12 квартетів, квінтети, тріо, сонати для різних інструментів у супроводі фортепіано, цикли для фортепіано) та хорів.

Юрій Якович написав багато творів «під знаком Чехова».  На початку 70-х опера «Верочка» (за оповіданням Антона Павловича) дуже виділялася із загального оперного масиву — камерністю, якимсь особливим благородством тону. У 1989 році Іщенко закінчує клавір опери «Водевиль» (по новелі «Страх» з використанням фрагментів «Рассказа неизвестного человека»). Остання з опер, «Дядя Ваня», написана в 1996 році.

Як композитор Іщенко продовжує плідно розвивати традиції шкіл двох видатних українських композиторів — Бориса Лятошинського та Андрія Штогаренка. Найголовніша риса творчості Іщенка - вміння пропустити через себе різні музичні стилі, переплавити їх, інтегрувати і створити власний  неповторний стиль.

Ю.Я.Іщенко глибоко переймається проблемами розвитку музичної культури в Україні, багато сил і часу віддає популяризації творчості своїх обдарованих учнів. В одному з інтерв’ю Ю.Я.Іщенко сказав: «Завдання полягає в тому, щоб створити таку атмосферу, в якій композитор відчував би, що він затребуваний. Мені удається створити її в умовах свого класу. А він у мене дуже дружний — не лише ті, хто вчаться зараз, а і ті, хто вчилися раніше. Всі випускники — мої друзі, ми відвідуємо виступи один одного, обмінюємося враженнями, спілкуємося один з одним — і офіційно, на уроках, і неофіційно. Тим самим я моделюю ситуацію для творчого зростання, тому що глибоко переконаний: те, що ми робимо – це і є розбудова України».

Юрій Іщенко - заслужений діяч мистецтв України, професор кафедри композиції та оркестрування Національної музичної академії України ім. П.Чайковського, кандидат мистецтвознавства, лауреат Премії ім. Б. Лятошинського, лауреат Премії ім. М. Лисенка, лауреат Всеукраїнського конкурсу композиторів «Духовні псалми».

Іщенко Юрій Якович // Знаменні і пам’ятні дати Херсонщини на 1998 рік : Бібліограф.  покажч. / Херсон. обл. універс. наук. б-ка. – Херсон, 1997.– С.27.
cn.com.ua/N261/culture/personage/personage.html
day.kiev.ua/73468/
ischenko.vg.co.ua/spisok.php
mi-re.do.am/news/2008-06-10-46
www.kv.com.ua/archive/238521/238530/238560.html
uk.wikipedia.org/wiki