Авраменко Олег Євгенович
(25.09.1967 – 27.02.2018)
письменник-фантаст, перекладач
Олег Авраменко народився 25 вересня 1967 року в Херсоні. Добрий, лагідний і мрійливий, він з раннього дитинства мав хист як до гуманітарних, так і до точних наук. Особливо яскраво проявився його талант у математиці та фізиці - вже у шостому класі хлопчина вигравав обласні та республіканські олімпіади.
Здібності Олега не лишилися непоміченими: його запросили на навчання до спеціалізованої фізико-математичної школи при Київському державному університеті (нині - КНУ ім. Тараса Шевченка). Через проблеми зі здоров’ям Олег так і не закінчив свою спеціалізовану школу, адже був змушений повернутися до рідного Херсона, щоб родина могла допомагати йому з лікуванням.
Щоб читати твори Дюма-батька, хлопець ще в школі самотужки вивчив французьку, яку потім доповнив англійською та іспанською.
Попри чудові математичні здібності, юнака не прийняли на навчання до престижного Московського фізико-технічного інституту за неможливою сьогодні причиною - "незадовільний стан здоров’я". Тому Олег вступив до КДУ і до третього курсу лишався найкращим студентом потоку.
У молодого фізика був неймовірний шанс - потрапити на навчання до Гарвардського університету. Тоді тільки починали з’являтися програми обміну із закордонними навчальними закладами, і американці, ознайомившись із дослідженнями Олега Авраменка, запропонували йому рік навчання в США. Але його не відпустили до Штатів, адже він не мав схвальної комсомольської характеристики. Олег Авраменко вже тоді був членом Української Гельсінської Спілки, тому вважався мало того що ненадійним, так ще й націоналістом. Саме через це у майбутнього письменника виникло бажання покинути університет, а з початком Революції на граніті будь-які шляхи у стіни alma mater виявилися закритими.
У листопаді 1989 року з’являється "Центральна рада" - газета, що видавалася Олегом Авраменком у Києві і розповсюджувалася його братом Валентином у Херсоні та Миколаєві. Олег був головним редактором, а його друзі – журналістами. Вже у 1991 році газета стала позаструктурним виданням Української Гельсінської Спілки, а потім і Української Республіканської партії.
Журналістика стала проміжним етапом на шляху до літератури. Щоправда, навіть у подальші роки письменник не лишався осторонь суспільного життя. Він дуже переймався питаннями розвитку української культури й щосили прагнув розширити її горизонти.
Пости письменника у Фейсбуці свідчать про його занепокоєння становищем української мови в нашій державі. Мовне питання було дуже болючим для Олега Авраменка. Його рідна мова - українська, проте левова частка творів видавалася саме російською - і найчастіше лише російською. Олег писав українською в стіл і займався автоперекладом, аби його романи друкували, і тільки наприкінці життя він звернувся до послуг перекладачки.
Писати Олег почав ще в юності. Однак, перші його фантастичні оповідання, створені близько 1981 року в шкільних зошитах і проілюстровані кольоровими олівцями, на сьогоднішній день втрачені.
Першим опублікованим твором Олега Авраменка стало його єдине оповідання "Я, мій чорт і…", яке у 1991 році з’явилося на сторінках "Молодої гвардії". Приблизно в цей час він залишив публіцистику і повністю переключився на фантастику, принагідно підробляючи складанням і налагодженням комп'ютерів.
Перший роман - "Принц Галлії" - написав українською мовою у співавторстві з братом Валентином Авраменком, а 1993 року роман було перекладено російською мовою.
У 1996 році у видавництві "Азбука" (Санкт-Петербург) вийшла перша авторська книга - роман "Син Сутінків і Світла", що поклав початок циклу "Світи Джерела". З того часу регулярно публікувався в широкому жанровому діапазоні - від фентезі та містики до наукової фантастики та альтернативної історії: романи "Зоряна дорога" (1997), "Збирачка Стихій" (1999, опублікований 2005), "Протекторат" (2001) та ін.
У 1997-1998 роках була видана історична фентезійна дилогія "Легенда про Карсідара", написана в співавторстві з Тимуром Литовченком під колективним псевдонімом Андрій Давидов.
Від 2003 року книжки Олега Авраменка за участі його брата Валентина починають видаватися й українською мовою - "Сутінки Великих" (2003), "Жменя вічності" (2004), а 2005 року нарешті вийшов друком "Принц Галлії" - хронологічно перший роман письменника.
Олег Авраменко кілька разів був учасником конвентів фантастики: "Фанкон-97" (Одеса), "Интерпресскон" (Санкт-Петербург) і "Портал-2004" (Київ).
В останні роки Олег Авраменко перекладав українською мовою наукові праці з фізики та математики. Крім української і російської, володів також англійською, іспанською, французькою та польскою мовами.
27 лютого 2018 року письменника не стало. Олег Євгенович помер у 50, лишивши на згадку про себе понад 20 книжок і безмір фантастичних усесвітів.
Твори
Власть молнии : [первый роман дилогии "Легенда о Карсидаре"] / Андрей Давыдов. – Москва : Эксмо-Пресс, 1997. – 528 с. – (Абсолютная магия).
Воины Преисподней : [второй роман дилогии "Легенда о Карсидаре"] / Андрей Давыдов. - Москва : Эксмо-Пресс, 1998. – 480 с. – (Абсолютная магия).
Все Грани мира : роман / Олег Авраменко. – Москва : Альфа-книга, 2000. - 475 с. – (Фантастический боевик).
Галактики, как песчинки : роман / Олег Авраменко. – Москва : Альфа-книга, 2002. – 405 с. : ил. – (Фантастический боевик).
Грани Нижнего мира : роман / Олег Авраменко. – Москва : Альфа-книга, 2000. – 422 с. – (Фантастический боевик).
Жменя Вiчностi : роман / Олег Авраменко. – Київ : Зелений пес, 2004. - 286, [1] с.
Звездная дорога : роман / Олег Авраменко. – Санкт-Петербург : Терра, 1997 – 461 с. – (Fantasy).
Звезды в ладонях : роман / Олег Авраменко. – Москва : Альфа-книга, 2001. – 374 с. – (Фантастический боевик).
Зруйновані зорі : роман / Олег Авраменко, Валентин Авраменко. – Київ : Зелений пес, 2007. – 352 с.
Игры Вышнего мира : роман / Олег Авраменко. – Москва : Армада, 2007. – 346 с. : ил. – (Фантастический боевик).
Конноры и Хранители : роман : в 2 кн / Олег Авраменко. – Харьков : Фактор, 2003.
Миры Источника : трилогия / Олег Авраменко. – Москва : Альфа-книга, 2006. – 1021 с. : ил. – (Трилогия в одном томе).
Наследник Громовержца : роман / Олег Авраменко. – Москва : Альфа-книга, 2006. – 409 с. : ил. – (Магия фэнтези).
Принц Галлії : роман / Олег Авраменко, Валентин Авраменко. – Київ : Джерела, 2005. - 512 с.
Протекторат : роман / Олег Авраменко. – Москва : Альфа-книга, 2001 – 439 с. : ил. – (Фантастический боевик).
Реальная угроза : фантастический роман / Олег Авраменко. – Москва : Ермак, 2004 – 382 с. – (Звездный бульвар).
Сутінки Великих : роман / Олег Авраменко, Валентин Авраменко. – Київ : Зелений пес, 2003. – 288 с. – (Алфізика).
Сын Сумерек и Света : роман / Олег Авраменко. – Москва : Альфа-книга, 2005. – 489 с. : ил. – (Магия фэнтези).
Собирающая Стихии : роман / Олег Авраменко. – Москва : Альфа-книга, 2005. – 406 с. : ил. – (Магия фэнтези).
Про нього
Авраменко Олег // Фантасты современной Украины : энциклопедический справочник / под ред. доктора филол. наук, проф. И. В. Черного. – Харьков, 2007. – С. 18-21.
Авраменко Олег Євгенович (Андрій Давидов) // Херсонці підкорюють світ : біобібліографічний довідник / Упр. культури ХОДА, Херсон. обл. б-ка для юнацтва ім. Б. А. Лавреньова ; [уклад. : Н. О. Попова, А. С. Михайлова]. – Херсон, 2017. – С. 5. – (Ми – українці).
Человек из мира фантастики : [интервью с писателем] / подгот. Федор Торбенко // Новый фаворит. – 2004. – № 6. – С. 89. : фот.
